Театральна

Вихід зі станції Театральна Дніпровського метрополітену веде на Половицьку площу, назву якої повʼязують із існуванням у XVIII столітті на місці центральної частини Дніпра козацької слободи Половиці. Вважається, що одним із перших мешканців цих теренів був козацький осавул Лазар Глоба, який захоплювався садівництвом. Після смерті Лазаря Глоби його сад перейшов на користь міста і у XIX столітті став улюбленим місцем прогулянок містян. Тож сучасний парк у цій місцевості носить ім’я Лазаря Глоби. Поруч розташовано Дніпровський академічний театр драми та комедії, будівлі якого вже понад 100 років, та сучасна будівля Дніпровського академічного театру опери та балету.

Дніпровський театр опери та балету і світло-музичний фонтан «Муза» ввечері

Рухаючись від цієї станції у бік центру міста проспектом Дмитра Яворницького можна потрапити в район старого Катеринославу, від якого залишилися кілька памʼяток архітектури ХІХ — початку ХХ століття. Це «будинок Інзова», де сьогодні знаходиться музей «Літературне Придніпровʼя», Головпоштамт, а також перший катеринославський готель «Асторія». Дещо далі, на розі Проспекту та вулиці Воскресенської розташований «Будинок Губернатора», у якому сьогодні знаходиться Музей історії Дніпра.  

№ 64А — колишній будинок Інзова, зараз музей «Літературне Придніпров’я». Оригінал фото тут

Неподалік від станції, за адресою проспект Дмитра Яворницького, 79, встановлено памʼятник одному з найперших почесних громадян міста — Олександру Миколайовичу Полю (1832—1890). Скульптурний комплекс авторства Володимира Небоженка та Володимира Положия передає постать «Степового Колумба», який стоїть у повний зріст біля стилізованого кургану, дивлячись на сучасне місто Дніпро. Іменем Олександра Поля названо й один із мальовничих проспектів міста, до якого можна дістатися від станції Театральна, пройшовши через парк Лазаря Глоби.

Памʼятник Олександру Миколайовичу Полю

Чому містяни так шанують памʼять цієї непересічної особистості? Справа у тім, що у середині ХІХ століття Катеринослав, попри те, що був губернським центром, почав втрачати свою вагу, місто опинилося на периферії промислового та економічного життя. Навіть деякі проєкти будівництва залізниці оминали губернське місто.

 Олександр Миколайович Поль

Саме завдяки багаторічній наполегливій діяльності Олександра Поля відкрилися нові можливості — були розвідані поклади залізної руди на Криворіжжі та доведена економічна доцільність їх промислової розробки. Олександр Поль домігся будівництва залізниці, що звʼязала залізорудні родовища Кривбасу із Донецьким вугільним басейном, інвестувавши власні кошти у будівництво Амурського залізничного мосту через Дніпро. Усе це обумовило перетворення Дніпровського реґіону на надпотужний промисловий металургійний центр. Складно переоцінити і громадську діяльність Олександра Поля. Зокрема він доклав чимало зусиль для розвику народної освіти. Із вихами долі знаного краєзнавця й мецената можна ознайомитися у Музеї історії Дніпра. 

Із імʼям Олександра Поля також безпосередньо повʼязана історія Дніпровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького, розташованого поруч зі станцією Музейною. Олександр Миколайович був відомим колекціонером. Його зібрання, пізніше покладене в основу фондів музею, надавало уявлення про різні епохи в історії рідного краю. Тож Дмитро Яворницький, який очолив у 1902 році Обласний музей, що став носити ім’я О. М. Поля,  був у захваті від колекцій мецената.

Олександр Поль раптово помер 7 серпня (26 липня) 1890 року. Похорон був надзвичайно пишним, містяни зібрали на памʼятник більше 2000 карбованців. Поховали Олександра Миколайовича біля храма Воскресіння Лазаря на Севастопольському цвинтарі. Над могилою встановили високий хрест із чорного каменю. Проте за часів більшовицького перевороту більшість склепів цвинтаря пограбували, Лазаревська церква зазнала часткової руйнації під час Другої світової війни. У 1954–1955 роках залишки церкви та могил зрівняли із землею й влаштували парк відпочинку.

Церква Вознесіння Лазаря (Лазаревська церква). Праворуч Хрест із чорного лабрадору над могилою Олександра Поля

У 2020 році за ініціативи мера м. Дніпра Бориса Філатова фахівці Дніпровської археологічної експедиції під керівництвом Дмитра Тесленка дослідили фундамент Лазаревської церкви та прилеглу до нього територію з низкою склепів кінця ХІХ — початку ХХ століття. Антропологічна експертиза останків, що її здійснила київська дослідниця Олександра Козак, довела, що одне із поховань дійсно належало Олександрові Полю. 

Розкопки Лазаревської церкви 2020 року

У вересні 2021 року напередодні Дня міста Дніпра залишки Олександар Поля перепоховали у Севастопольському парку міста. Могила накрита плитою з чорного лабрадору — каменю, із якого свого часу виготовили хрест, що стояв над його склепом.