Проспект Свободи

У давнину проспект був частиною подніпровського шляху із Києва на Крарійську переправу й далі на Крим.

Проспект забудований переважно одноповерховими будівлями сторічної давнини. Сучасні назви вулиць, які відходять від проспекту, Старшинська, Старий Вал, Фортечна, відносять нас до козацьких часів, коли у середині XVIІ століття тут існувало містечко Новий Кодак. Його виникнення, напевне, пов’язано з перевозом через Дніпро, відомим ще від кінця XVI століття. На лівому березі існувало поселення Старожитня Камʼянка. Обидва населених пункти спіткала однакова доля — із часом вони потрапили у зону міської забудови. Історія Нового Кодаку нам відома завдяки працям відомих дніпровських дослідників Івана Стороженка, Олександра Харлана, Олега Репана, Максима Кавуна та Валентина Старостіна.

Стверджують, що фортецю біля Новокодацького перевозу збудували 1652 року за наказом Богдана Хмельницького. Містечко мало парафіяльну церкву та було адміністративним центром Кодацької паланки. Вигідне географічне розташування та наявність зручної гавані сприяли розвитку міста, куди активно переселялися також і мешканці Гетьманщини. У Новому Кодаку вивантажували із суден військові припаси, що йшли далі на Січ та до Новобогородицька — містечка поблизу Новобогородицької фортеці, заснованого на місці Старої Самарі (тепер — межі сучасного міста Дніпра).

У 1709 році Новий Кодак майже вщент знищили. Російські війська спалили місто через помсту запорожцям за підтримку Івана Мазепи, а містян насильно переселили до Новобогородицька.

Відбудова Нового Кодака розпочалася лише від 1720-х років. Із економічним піднесенням Вольностей Війська Запорізького, Кодацька паланка стала однією із найбагатших. У середині XVIII століття. Новий Кодак мав статус паланкового міста. Полковник мешкав у військовому палаці (ймовірно, звідси походить назва сучасної Двірцевої вулиці). У місті знаходилася військова канцелярія та парафіяльний центр. Була відновлена Новокодацька фортеця із трьома вежами. 

Загальний вигляд міста Новий Кодак у другій половині XVIII століття. Графічна реконструкція фортеці за О. Харланом, 2007 рік

Релігійним центром Нового Кодака була Свято-Миколаївська соборна церква. Дерев’яний храм існував від 1730-х років, кілька разів ремонтувалася,  надалі був частково розібраний. У 1807–1810 роках спорудили новий Свято-Миколаївський храм, який на початку ХХІ століття частково реконструювали.

Свято–Миколаївський храм у Новому Кодаку. Реконструкція Олександра Харлана

Занепад Нового Кодака повʼязаний із початком будівництва Катеринослава на місці іншої козацької слободи — Половиці, що знаходилася орієнтовно в районі сучасної станції метрополітену Центральна. Новим Кодакам у цьому проєкті відводилася роль передмістя. Уже на початку ХІХ століття сліди Новокодацької фортеці почали зникати, згодом місто Новий Кодак увійшло до складу Катеринослава, перетворившись на робітничу слободу.

На сьогодні від паланкового міста Новий Кодак залишилися кілька вузьких мальовничих вулиць одноповерхової забудови, залишки фортечних валів та Свято-Миколаївський храм.

Але маємо ще один символ Нового Кодака, який дійшов до нас крізь віки. Саме з печатки Кодацької паланки на новий герб Дніпра, затверджений 2001 року, перейшов старовинний козацький сюжет перехрещеної шаблі та стріли.