Митна площа (станція Площа Ринок)

Одним із найкрасивіших куточків Львова, звідки відкривається краєвид на пізньосередньовічні мури, є площа Митна. Ця площа входить до важливої транспортної гілки сучасного Львова. Зручне розташування на перехресті шляхів спричинилося до того, що саме тут свого часу проклали один із перших трамвайних маршрутів ― від Залізничного вокзалу до Верхнього Личакова. Задум збудувати через Митну на Личаків трамвайну колію з’явився ще у 1880 році. Утім перший електричний трамвай цією частиною міста пішов тільки 30 жовтня 1894 року.

Сучасний вигляд площі Митної. Світлина Марії Войтович

Площа Митна ― це невеликий за площею (60×80 метрів) простір в історичному середмісті. З півночі до площі примикає вулиця Личаківська, з півдня Митна обмежена середньовічними мурами та Глинянською вежою, із заходу розташована вулиця Винниченка, а з південного сходу вулиця Римляна. 

Площа митна на плані Львова кінця XVIII століття

Активна забудова площі розпочалась із входом Галичини до Австро-Угорської імперії. Протягом свого існування площю кілька разів перейменовували ― Цлова, єпископа Владислава Бандурського, Золльпляц і Радянська. Сучасну назву простір отримав тільки у 1990 році. Топонім пов’язаний із митницею, яка від 1782 року містилась у приміщенні Костелу Непорочного зачаття монастиря кларисок.

Площа Митна 1930-х років. Автор ― Людвік Піотр Вілежинскі (Ludwik Piotr Wieleżyński). Фото тут

Монастир з Костелом Непорочного зачаття кларисок до сьогодні залишається ключовою будівлею площі. Орден кларисок, монахинь бернардинок у Речі Посполитій, став першим католицьким орденом, що з’явився на території міста у XV століття. Проте будівництво окремого монастиря для цієї релігійної спільноти у Львові відбулось лише у 1607 році. Вірогідно, будівничими комплексу були Бернард Авелідеса і Павло Римлянин. Як культова будівля вона функціонувала до австрійської секуляризації, після якої споруду пристосували для потреб вище згаданої митниці. Сьогодні у костелі розташований Музей Івана Георгія Пінзеля ― знаного галицького скульптора середини XVIII століття, майстра пізнього бароко і рококо. Будівлі монастиря використовує Львівський поліграфічний коледж Української академії друкарства.

Перебудова дзвіниці Костелу Непорочного зачаття кларисок у 1938–1939 роках. Автор світлини ―  Людвік Вєлежиньскі. Світлина тут

Перші і єдині на сьогодні археологічні дослідження площі Митної провели у 2013 році у зв’язку з розробкою концепції реставрації памʼятки архітектури Костелу Непорочного зачаття монастиря кларисок. Зокрема, під час досліджень у крипті костелу виявили два скупчення людських кісток, що, імовірно, належали сестрам монахиням цієї спільноти. 

Скупчення людських кісток у крипті Костелу Непорочного зачаття кларисок Світлина Остапа Лазурка, архів НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України

Кістки захоронених зафіксовано не в анатомічному порядку, що засвідчує поруйнованість поховань при певних перепланувань простору крипти. Тут же знайшли дві скляні баклаги-плесканки, які датуються XVII–XVІII століття, що співпадає із часом функціонування монастирського осередку. Дослідникам вдалось з’ясувати особливості спорудження та подальше перепланування крипт.

Скляна баклага-плесканка. XVII–XVІII століття

Археологічні дослідження дозволили прослідкувати особливості спорудження фундаментів чернечої обителі. Навпроти притвору та біля монастирської будівлі дослідники  зафіксували залишки поздовжнього муру, що належав фундаменту колонади, розібраної під час чергової реконструкції фасаду пам’ятки. Усі виявлені під час археологічних досліджень знахідки датуються не раніше XVII століття та узгоджуються із писемними джерелами, у яких йдеться про те, що цю вкриту лісами частину передмістя Львова тривалий час не заселяли.

Коронка розкритого фундаменту колонади у шурфі 1. Світлина Остапа Лазурка, архів НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України

Сьогодні Митна, після  реконструкції, вражає різнобарв’ям сезонних квітів, а фонтан посеред площі ― улюблена локація місцевих дітлахів. Разом із тим, площа ― важлива частина культурного та мистецького життя міста. Традиція дерев’яної скульптури, зразки якої зберігаються у Костелі кларисок, органічно вплетена у сучасну площу через роботу Володимира Семківа «Відвага», встановлену до Львівського тижня скульптури 2024 року «Слід Пам’яті».