Перемога

Неподалік центру Циркунівської сільської громади, зовсім поруч із сучасним Харковом, на мальовничому правому березі річки Харків, серед пагорбів і зелених лісів, сховалась одна з найцікавіших археологічних пам’яток Лівобережної України — Циркунівське городище. Ця місцевість зберігає сліди життя, культури, традицій і побуту стародавніх народів, які мешкали тут понад дві тисячі років тому.

Вал та рів Циркунівського городища

Циркунівське городище збудували ще наприкінці VI — на початку V століття до нашої ери. Воно мало захисні вали, рови та дерев’яні стіни. Ця земляна фортеця постала на високому місці, що мало природний захист — яри і круті берегові схили річки. Археологам вдалося прослідкувати технічні особливості будівництва та зробити графічну реконструкцію давньої фортифікації.

Цифрова модель сучасного рельєфу Циркунівського городища. Автор — Олексій Вещиков

Попри те, що пам’ятка розташована неподалік від міста, науковці виявили її лише у 1925 році. Назву вона отримала за найближчим населеним пунктом — село Циркуни, давня назва цього укріпленого поселення не збереглася. Розкопки Циркунівського городища проводило кілька поколінь археологів. Рештки кераміки, знаряддя праці, озброєння, культові предмети — всі ці знахідки, зафіксовані на городищі, є характерними для матеріальної культури місцевого лісостепового населення скіфського часу. Ці племена були землеробами та скотарями, про що свідчать знаряддя для збирання врожаю, великі кам’яні зернотерки для помелу зерна на борошно, а також численні кістки свійських тварин — коня, корови, свині, вівці. Серед найпоширеніших домашніх ремесел було прядіння, ткацтво та виготовлення посуду. Археологи виявили на пам’ятці також сліди металургійного виробництва.

Розкопки фортифікаційних споруд у 2008 році під керівництвом Костянтина Пеляшенка

Неподалік Циркунівського городища розташовані давні курганні могильники, висота яких, в окремих випадках, сягала 5–7 метрів. Під самими високими насипами археологи знайшли аристократичні поховання з імпортним посудом та прикрасами з коштовних металів. Вірогідно, тут були поховані скіфи — представники кочових племен, що мігрували на терени сучасної України й у VII–IV століття до нашої ери створили тут протодержаву, відому як Велика Скіфія.

Циркунівське городище виконувало роль адміністративного, економічного і торговельного регіонального центру. У радіусі найближчих 30–40 кілометрів на сьогодні більше не виявлено укріплених поселень скіфського часу. Під час розкопок городища встановили, що час його існування значно довший аніж скіфська епоха — мешканці городища пережили період політичної кризи в Скіфії та зустріли нових мігрантів зі сходу — сарматів.

Циркунівське городище — це не просто рештки стародавнього укріплення, але і своєрідний «ключ» до реконструкції економіки, побуту, міжетнічних стосунків, міграційних процесів на теренах Східної Європи у ранньому залізному віці. Соціокультурна цінність  пам’ятки у формуванні регіональної та національної ідентичності через зв’язок між сучасними мешканцями Слобожанщини та народами, що жили тут тисячі років тому.