Палац Спорту

Палац Спорту та однойменна станція метро розташовані в нижній частині долини річки Клов. Утім цю річку ви зараз не побачите, адже вона забрана у колектор ще у 1920-х роках.

Район Спортивної площі на плані Києва 1837 року (фрагмент): 1 — місце розташування Палацу спорту; 2 — Київський університет; 3 — річка Клов; 4 — струмок Хрещатик; 5 — Соколиний ріг.

Сьогодні це київське середмістя. А у далекому 1151 році у цій річковій заплаві, яка у літописі названа болонням/оболонню (відрізняти від Оболоні на березі Дніпра), був успішно відбитий один з нападів на Київ. Війська, очолювані князями Ізяславом і В’ячеславом (онуком і сином Володимира Мономаха), перемогли у цій битві військо засновника москви князя Юрія Долгорукого. Щоправда кількома роками пізніше, у 1155 році, він-таки захопив Київ, але ненадовго, бо 1157 року помер.

Ізяслав II Мстиславич. Оригінал тут

До кінця XVIII століття цими землями володіла церква, і на них не було забудови. Це підтверджує план Києва 1695 року.

У першій половині ХІХ століття розпочалася забудова прилеглої території, магістральною вулицею якої стала Велика Висильківська.  Спочатку постали дерев’яні одноповерхові споруди, однак невдовзі на їх місці з’явилися цегляні прибуткові будинки, призначені, передовсім, для здачі квартир в оренду.

Вигляд на Нову Забудову з місця, де побудовано Палац спорту. Попереду — городи приватних садиб, за якими ритвина річки Клов. За нею — вулиця Прозорівська (Еспланадна), далі — Троїцька церква. На задньому плані — пагорби правого берега річки Либідь. Фото кінця ХІХ століття. Оригінал тут

Проте вулиця, на якій нині розташована станція метро «Палац спорту», тривалий час залишалася незабудованою. Вона виникла після будівництва Нової Печерської фортеці, окремі споруди якої досі функціонують на різних ділянках Печерська, та отримала назву Еспланадна — від терміну еспланада — відкритий, незабудований простір перед укріпленнями. Саме цей фактор і наявність у цій місцевості двох водотоків не сприяли її забудові.

Наприкінці ХІХ століття у цьому районі міста створили кілька знакових архітектурних споруд громадського і релігійного призначення. Зокрема, 1885 року на гроші знаного київського мецената Миколи Терещенка не менш відомий архітектор Володимир Ніколаєв побудував притулок для безхатьків (нічліжний дім) (вулиця Басейна, 16). Трьохповерховий будинок мав 500 ліжко-місць; тут нужденні могли отримати місце для ночівлі, вечерю і медичну допомогу. У 1996 році цю споруду знесли як таку, що заважала руху трамваю. Щоправда невдовзі зняли і трамвайну лінію. 

Район Спортивної площі на плані Києва 1846 року (фрагмент): 1 — Соколиний ріг; 2 — слобідка Ліски; 3 — слобідка Бульйонна; 4 — Нова Забудова; 5 — Либідська (Троїцька) площа; 6 — Київський університет;  7 — річка  Клов; 8 — Хрещатицький струмок; 9 — місце розташування Палацу спорту

На території Олександрівської лікарні на межі ХІХ—ХХ століть за проєктом того ж Володимира Ніколаєва звели Михайлівську церкву (зруйнована за радянського тоталітаризму у 1930-х роках, відбудована на початку ХХІ століття).

Михайлівська церква на початку XX століття. Оригінал тут

На вулиці Малій Васильківській (Шота Руставелі) на гроші іншого цукрового магната і мецената Лазаря Бродського збудували хоральну синагогу. За радянських часів синагогу зачинили й пристосовували під різні заклади. У 1955—1997 роках у цьому будинку працював Київський театр ляльок — тоді будівлю позбавили усіх релігійних елементів. Наприкінці 1990-х років споруду відреставрували на кошти меценатів і 2000 року повернули єврейській громаді. Зовсім поруч, одночасно з попередньою, також на гроші Лазаря Бродського спорудили Купецьку синагогу. Після значної перебудови і добудови від 1958 року у ній почав працювати кінотеатр «Кінопанорама».

Кінотеатр «Кінопанорама» невдовзі після свого відкриття. Оригінал тут

Будівлю Палацу спорту, яка дала назву станції метро, спорудили 1960 року. Після реконструкції 1981—1982 років споруда може вмістити до 7,5 тисяч глядачів. Сьогодні вона також є зручною локацією для проведення концертно-розважальних заходів. Після спорудження Палацу спорту територію перед ним впорядкували, вона отримала назву Спортивна площа.

Засипка колекторної труби Хрещатицького струмка на місці майбутнього Палацу спорту. Фото другої половини 1920-х років. Оригінал тут 

Над Палацом спорту (на Черепановій горі) у 1979 році (до заходів Олімпіади 1980 року) побудували готель «Русь». Будівля висотою 21 поверх має 480 номерів для 869 гостей.

Палац спорту і готель «Русь». Фото 1987 року. Оригінал тут

Станцію метро Палац Спорту Сирецько-Печерської лінії, за цікавою традицією київського метрополітену, відкрито 31 грудня 1989 року. Вона має перехід-сполучення зі станцією «Площа Українських Героїв» Оболонсько-Теремківської лінії.