Олімпійська

Лівий берег долини річки Либідь — місцевість, де розташована станція метро «Олімпійська». Утім наразі ми не бачимо цієї річки, бо вона протікає у бетонному жолобі за кілька кварталів від метро, а її долина щільно забудована.   

У давнину, від ХІ століття,  уздовж річки проходив давній шлях, що вів від Лядських воріт Давнього Києва (знаходились на території сучасного Майдану Незалежності) до літописного Василіва (сучасний Васильків). За напрямом цей шлях співпадає із сучасною вулицею Велика Васильківська.

Біля цього шляху у часи князівської Руси-України існувало приміське село, залишки жител якого археологи дослідили 1976 року при будівництві Планетарію. Є думка, що  саме тут було «сільце Предславине», яке згадується в літописі під 980 роком. У ньому проживала Рогнеда — одна із дружин князя Володимира. Християнство він прийняв пізніше, у 988 році, а язичницькі традиції передбачали наявність кількох дружин. Саме у цьому шлюбі народився майбутній князь київський Ярослав Мудрий.

Тривалий час на цих територіях не було системної забудови. Ситуація змінилася у другій чверті ХІХ століття, коли у зв’язку із будівництвом Нової Печерської фортеці виникла потреба переселити частину мешканців Печерська. Місцевість розпланували під забудову, проклали кілька вулиць, які відтоді не змінювали своїх напрямів. Цей район отримав назву Нової Забудови.

Окрім будинків, спершу переважно садибного типу, тут облаштували Артилерійський діловий двір, постоялий двір, скотний двір тощо. Саме від назви Артилерійського ділового двору походить сучасна вулиця Ділова.

Ще один квартал передбачили для розміщення «обивательських кузень». Одна із вулиць, що обмежувала цей квартал, отримала назву Кузнецька (зараз Антоновича). Саме на цій вулиці на початку ХХ століття стояла садиба відомого українського історика і археолога Володимира Антоновича.

Нова забудова на плані Києва 1837 року (фрагмент): 1 — Либідська (Троїцька) площа; 2 — Артилерійський діловий двір; 3 — скотний двір; 4 — кузні; 5 — вулиця Васильківська; 6 — Слобідка Ліски; 7 — ріка Клов; 8 — місце сучасного Олімпійського стадіону.

Була у цій місцевості і своя площа — Либідська. У 1859 році тут постала церква Святої Трійці (на розі сучасної вулиць Великої Васильківської і Жилянської). За назвою храму Либідську площу також стали називати Троїцькою. Ще у 1870-х роках площа нагадувала пустир, на якому функціонував Троїцький базар. На початку ХХ століття на площі побудували Троїцькій народний дім (зараз Театр оперети).  Народного дому було поширення грамотності та просвітництва і навіть постав  він як соціальний проєкт: місто безкоштовно надало ділянку, архітектор не взяв коштів за проєкт а будівництво профінансували за рахунок благодійних внесків. Пізніше площа мала різні найменування, а 2018 року їй повернули назву Троїцька.

Під час київського будівельного буму, наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття, у цьому районі збудували цегляні багатоквартирні будинки міського типу. Троїцьку площу почали використовувати для влаштування масштабних виставок із десятками павільйонів, як, наприклад, Сільськогосподарська і Промислова Виставка 1897 року та Всеросійська сільськогосподарська, фабрично-заводська, торгово-промислова і науково-художня виставка 1913 року.  Остання налічувала майже 200 приміщень і павільйонів та велетенський фонтан у центрі. Виставковим містечком навіть  курсував спеціальний трамвай. За 4,5 місяці  роботи ця виставка прийняла близько мільйона відвідувачів. Після її завершення павільйони і територію перетворили на зону відпочинку і розваг — Олексіївський парк, хоча парком у звичному розумінні він не був і з рослин мав хіба що клумби з квітами.

Панорама Всеросійської виставки 1913 року. Оригінал тут

Троїцька церква на Жилянській

На місці парку на початку 1920-х років спорудили Червоний стадіон, який прийняв перші змагання 1923 року. Стадіон зазнав кілька масштабних реконструкцій у подальші роки. Сьогодні це Національний спортивний комплекс «Олімпійський» — головна спортивна арена України, яка вміщує понад 70 тисяч глядачів та має сучасну інфраструктуру.

Район Троїцької площі на плані Києва 1925 року (фрагмент): 1 — колишня Троїцька площа; 2 — старий і не завершений новий Святотроїцький храм; 3 — Троїцький народний дім; 4 — будинок Володимира Антоновича; 5 — Червоний стадіон; 6 — ріка Клов

Станція метро «Республіканський стадіон» Оболонсько-Теремківської лінії була відкрита у грудні 1981 року, перейменована на «Олімпійську» влітку 2011 року.