Музейна

Вихід зі станції Музейна знаходиться на найвищій точці центральної вулиці міста — проспекту Дмитра Яворницького. Саме тут розташований Дніпровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького, який має майже двохсотрічну історію.

Будівля Дніпровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького

Навпроти музею можна побачити памʼятку архітектури національного значення: головний корпус першого вищого технічного навчального закладу регіону — «Дніпровської політехніки».

Головний корпус «Дніпровської політехніки». Оригінал фото тут

Дніпровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького є одним з найстаріших музеїв України. Початково, за ініціативи директора Катеринославської класичної чоловічої гімназії Якова Дмитровича Грахова та інших небайдужих містян у 1849 році заснували Громадський музей Катеринославської губернії. Ініціатива була підтримана тодішнім губернатором Андрієм Фабром, тож цей музей тривалий час називали «Фабрівським». Експозицію формували із приватних колекцій, як і фонди більшості європейських музеїв того часу. Водночас дехто з містян засновував власні приватні музеї. Зокрема, й Олександр Миколайович Поль, памʼятник якому та тематичну експозицію у Музеї історії Дніпра можна відвідати, зійшовши на станції Театральна.

Олександр Поль, один із засновників музейної справи у Катеринославі-Дніпрі

Новий етап у становленні музею розпочався 1902 року, коли заснували Обласний музей ім. О. М. Поля. Його чільником став Дмитро Яворницький, спеціально запрошений до Катеринослава аби опікуватися музеєм і провести підготовку до ХІІІ Археологічного зʼїзду, який відбувся у місті 1905 року. 

Дмитро Яворницький на початку ХХ століття

У 1905 році музей отримав нове приміщення, де розташовується й зара. Зведена за європейським зразком будівля стала архітектурною окрасою міста. Музей обʼєднав кілька приватних колекцій, у тому числі колекцію Олександра Поля і зібрання Громадського музею, а також артефакти із наукових досліджень самого Дмитра Яворницького.

Будівля Обласного історичного музею імені О. М. Поля

Після 1917 року в історії музею почалися сумні часи. У 1919 році установу перейменували на Народний музей, намагаючись викреслити памʼять про «класово чужинського» Олександра Поля. 1925 року музей став Крайовим історико-археологічним. Саме на його базі академік Дмитро Яворницький створив Дніпробудівську археологічну експедицію, учасники якої протягом 1927–1932 років досліджували території під будівництво Дніпрельстану. У 1933 році науковий склад музею та сам Дмитро Яворницький зазнали репресій і переслідувань, а матеріали Дніпрогесівської експедиції вивезли до столиці УСРР. У період нацистської окупації Музей (із частиною колекцій, що залишилися в місті) перевели до Художнього музею на Шевченківську вулицю, адже будівля Музею була до смаку штадткомісару окупованого Дніпра Вільгельму Клостерману. Утім чи не найбільших втрат музей зазнав під час евакуації колекцій до російського Оренбургу. Від кількох вагонів найцінніших експонатів залишилися декілька речей, перелік яких умістився на двох сторінках.

Академік Дмитро Яворницький у 1930-ті роки

Після Другої світової війни Музей знову перетворився на потужний культурний центр. Йому повернули надане 1940 року імʼя Д. І. Яворницького. Прах академіка перепоховали під стінами музею. На сьогодні колекції налічують більш ніж чверть мільйона артефактів. Музей є лідером у запровадженні інтерактивних форм подання матеріалів.

Памʼятник на могилі Д. І. Яворницького біля стін музею

Саме у Дніпровському національному історичному музеї ім. Д. І. Яворницького існує найбільша колекція камʼяних скульптур від мідного віку до доби середньовіччя, яка налічує більше сотні витворів давнього мистецтва. 

 Камʼяні скульптури біля будівлі музею

Перлиною цієї колекції є так звана «Керносівська стела» — унікальний приклад камʼяної пластики раннього бронзового віку ІІІ тисячоліття до нашої ери, випадково виявлений у 1973 році  неподалік села Керносівка.

Керносівська стела

На пошану Дмитра Яворницького у Незалежній Україні випустили ювілейну монету та марку.