Кловська

Чи звертали ви увагу, що розташовано у торці вестибюлю станції Кловська і що означає ця дивовижна скульптура? Це  композиція  на честь біолога Іллі Мечникова, ім’я якого первісно носила станція, створена з мармурових блоків із чорною сферою всередині. Імовірно, вона символізує клітину людського організму.

Один з перших варіантів оформлення станції

У 1993 році станція стала «Кловською» — від історичного найменування цієї місцевості — Клов. Таку назву мало як узвишшя (територія сучасних «Липок»), так і долина, яка це узвишшя обмежувала і по якій протікала однойменна річка, на початку ХХ століття забрана у колектор. Найкраще це видно на карті — карта Перепад висот між плато та долиною сягає понад 40 метрів. Це добре відчувається, якщо пройти пішки, бажано вгору, вулицею Шовковичною або ж Кловським узвозом.

Найдавніші зафіксовані археологами поселення у цій місцевості сягають часів трипільської культури. Вони виявлені у районі Кріпосного провулка та на Кловському узвозі.

За часів княжої Руси-України, у другій половині ХІ століття, цю територію, яка на той час була за межами міста, але неподалік Печерського монастиря, почали активно заселяти. Свідченням тому є скарб, виявлений 1899 року на вулиці Липській, що містив золоті предмети — 20 візантійських і арабських монет, два зливки вагою 236 грам і два браслети.

В останній чверті ХІ століття тут з’явився Кловський монастир, заснований на честь чуда Богородиці у Влахернському храмі. У 1108 році в монастирі збудували цегляний храм. Проіснувала обитель до моменту захоплення Києва під час ординської навали. Тепер на місці церкви сучасна будівля (вулиця Шовковична, 25а). Храм князівських часів частково дослідили археологи у 1974–1975 роках.

Зовнішній вигляд церкви Кловського монастиря. Реконструкція Ю. Асєєва, І. Мовчана і В. Харламова.

У ХV–ХVІ столітті Клов належав Київській (Софійській) митрополії, пізніше — Печерському монастирю. На плані Києва 1695 року видно, що нижня частина Кловської долини (район стадіону Олімпійський), густо вкрита чагарником, а  плато зайняте монастирськими полями.

На початку ХVІІІ століття Києво-Печерська лавра влаштувала на плато Кловське подвір’я, яке  згодом перетворили на літню резиденцію лаврських архімандритів — із садом, будівлями та церквою. У 1753—1761 роках тут звели цегляний двоповерховий Кловський палац, який, з певними перебудовами, зберігся дотепер. Протягом 1982—2003 років у палаці розміщувався Музей історії Києва.

План Києва 1774 року (фрагмент): 1 – Кловський палац; 2 – дерев’яна церква; 3 – сад; 4 – липова алея при в’їзді до Кловського маєтку; 5 – ріка Клов.

Саме з існуванням саду Кловського палацу, що налічував понад 2 000 дерев і займав територію частини плато та схилу до річки Клов, пов’язані сучасні назви провулку Виноградного та вулиці Шовковичної. А липова алея, що вела до Кловського палацу, дала назву не лише вулиці — Липській, прокладеній у ХІХ столітті, але й стала топонімом цього району — Липки.

Наприкінці ХVІІІ століття землі монастиря, разом із Кловським палацом, перейшли у власність держави. У ХVІІІ–ХІХ століттях у районі Клову розташовувались укріплення Печерської та Новопечерської фортець. 

План Новопечерської фортеці 1850-х років (фрагмент).

У середині ХІХ століття цю місцевість розпланували на квартали, які почали активно забудовуватися. Липки стали модним районом, де мешкали чиновники, військові, аристократи, заможні кияни. Тут були резиденції київських цивільних і військових губернаторів. У 1918 році у палаці генерал-губернатора містилася резиденція Гетьмана Української держави Павла Скоропадського. За радянських часів у цьому районі звели будинки для партійної і адміністративної номенклатури.

Гетьман Української Держави Павло Скоропадський приймає послів Німеччини і Австро-Угорщини у Гетьманському палаці на Липках. Оригінал тут

У наш час долина Клова інтенсивно забудовується висотними будинками, що повністю спотворюють  місцеву топографію.

На схилах Кловського плато міститься й Олександрівська клінічна лікарня — найстаріша у Києві. Цей заклад розпочав роботу 26 листопада 1875 року. Від 1883 року лікарня стала клінічною базою медичного факультету університету Святого Володимира. Частина старих корпусів лікарні досі функціонує. 

Олександрівська лікарня. Оригінал тут

Станція  метро «Кловська» Сирецько-Печерській лінії, яка стала 31-шою у Київському метрополітені, відкрита 31 грудня 1989 року під назвою «Мечникова». Сучасну назву станція отримала 2 лютого 1993 року.