Імені О. С. Масельского
Холодногірсько-Заводська лінія
Станція, відкрита для пасажирів у серпні 1978 року.
В околицях цієї місцевості науковці виявили чимало археологічних артефактів доби пізньої бронзи (XII–IX століття до нашої ери). так званої бондарихинської культури
Цей період характеризується розвитком господарської діяльності землеробсько-скотарських племен, які селилися на дюнних підвищеннях у заплавах річок сучасної Харківщини.
Завантажити плакат:
ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМʼЯТОК БОНДАРИХИНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
-- Цей період характеризується розвитком господарської діяльності землеробсько-скотарських племен, які селилися на дюнних підвищеннях у заплавах річок сучасної Харківщини.
ПОБУТ ДАВНІХ МЕШКАНЦІВ
-- Представники цих племен жили у напівземлянках або наземних спорудах каркасно-стовпової конструкції. Кераміку ліпили вручну з глини із домішками піску, шамоту, жорстви та подрібнених мушель. Горщики прикрашали насічками, ямками у вигляді банту, а також орнаментом, що нагадує виноградне гроно.
- Серед знарядь виявили зернотерки, розтиральники, кістяні проколки та шпателі, крем’яні вкладиші для серпів, талькові ливарні форми для відливання кельтів і ножів тощо. Зброя представлена кістяними наконечниками вістер, крем’яними наконечниками списів. З відправленням культових дій пов'язані різні глиняні предмети (прясла, диски, ложечка).
- Поява залізних виробів засвідчує початок використання заліза в цьому регіоні саме за доби пізньої бронзи.
ОБРЯД ПОХОВАННЯ
-- Поховання носії цієї культури здійснювали шляхом кремації: тіла спалювали на стороні, а перепалені кістки збирали в урни (ліпні горщики) і закопували у ґрунтові ямки.
РОЛЬ ПЕРІОДУ В ІСТОРІЇ
-- Доба пізньої бронзи на Харківщині є періодом активного розвитку ремесел, металургії, землеробства та скотарства, а також формування культурних спільнот, які, за припущеннями вчених, могли бути етнічно пов’язані з праугро-фінами чи прабалтами. У подальшому ці спільноти відіграли важливу роль в історії регіону.
Імені О. С. Масельского
Станція, відкрита для пасажирів у серпні 1978 року, розташована в місцевості, де проспект Героїв Харкова межує із проспектом Тракторобудівників, неподалік від заводу «Південкабель». Від часу відкриття мала назву «Індустріальна», 25 лютого 2004 року станцію перейменували на честь харківського політичного діяча 1990-х років Олександра Степановича Масельського.

Проєкт станції метро імені О. С. Масельського
В околицях цієї місцевості науковці виявили чимало археологічних артефактів доби пізньої бронзи (XII–IX століття до нашої ери), так званої бондарихинської культури. Цей період характеризується розвитком господарської діяльності землеробсько-скотарських племен, які селилися на дюнних підвищеннях у заплавах річок сучасної Харківщини.
Бондарихинська культура отримала назву від урочища Бондариха неподалік села Студенок в Ізюмському районі Харківщини. Пам’ятку відкрили на початку 1950-х років.
Представники цих племен жили у напівземлянках або наземних спорудах каркасно-стовпової конструкції. Кераміку ліпили вручну з глини із домішками піску, шамоту, жорстви та подрібнених мушель, що суттєво підвищувало міцність виробів. Горщики прикрашали насічками, ямками у вигляді банту, а також орнаментом, що нагадує виноградне гроно. Серед знарядь, виготовлених із каменю, археологи виявили зернотерки, розтиральники, крем’яні вкладиші для серпів, талькові ливарні форми для відливання кельтів і ножів тощо. Поява залізних виробів засвідчує початок використання заліза в цьому регіоні саме за доби пізньої бронзи.
Поховання носії цієї культури здійснювали шляхом кремації: тіла спалювали на стороні, а перепалені кістки збирали в урни (ліпні горщики) і закопували у ґрунтові ямки.

Кремація бондарихинської культури
Доба пізньої бронзи на Харківщині є періодом активного розвитку ремесел, металургії, землеробства та скотарства, а також формування культурних спільнот, які, за припущеннями вчених, могли бути етнічно пов’язані з праугро-фінами чи прабалтами. У подальшому ці спільноти відіграли важливу роль в історії регіону.
Матеріали розкопок пам’яток бондарихінської культури зберігаються в Харківському історичному музеї та Музеї археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Низка артефактів представлена в музейних експозиціях.
