Центральна
Центрально-Заводська лінія
Станція Центральна (на етапі будівництва) Дніпровського метрополітену розташована у самому центрі міста, на площі Героїв Майдану та проспекті Дмитра Яворницького.
Завантажити плакат:
КОЗАЦЬКА СЛОБОДА ПОЛОВИЦЯ
-- У 1743 році козацький осавул Лазар Глоба, імʼям якого названо парк поблизу станції Театральної, прибувши з Нових Кодак, заснував власний маєток біля Монастирського острова. Половиця позначена на мапах 1751 року. Слобода активно розвивалася. У 1779 році вона вважалася другим, після Нових Кодаків за чисельністю мешканців населеним пунктом, що передував Катеринославу. До кінця XVIII століття слобода зникла під новими міськими кварталами.
НАЗВА СЛОБОДИ
-- Власну назву слобода отримала завдяки річці Половиці, яка мала два річища, й впадала у Дніпро. Напевне цим були обумовлені межі слободи — від Монастирського острова до сучасного парку Глоби та Озерного ринку.
- Навіть після входження до складу міста і подальшої забудови цієї території, місцеві мешканці ще тривалий час називали губернське місто по-старому — Половицею.
КРАЄЗНАВЧІ ТА АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ
-- Краєзнавчі дослідження Половиці здійснили дніпровські історики та краєзнавці Максим Кавун та Олександр Харлан. Останній присвятив кілька робіт реконструкції забудови козацької Половиці на підставі досліджених ним картографічних та топографічних матеріалів. У забудові слободи переважали лінійні структури, підпорядковані природній підоснові, а найдавніша частина Половиці містилася вище сучасної Успенської площі та вулиці Ливарної, якими тепер можна дістатися від станції метро Центральна до Фестивального причалу. Системні археологічні пошуки залишків козацької слободи Половиці — справа майбутнього.
Центральна
Станція Центральна Дніпровського метрополітену розташована у самому центрі міста, на площі Героїв Майдану та проспекті Дмитра Яворницького.
Майже 250 років міської забудови залишили свідчення архітектурної своєрідності середмістя Дніпра. Сьогодні цей простір поєднує минуле і сучасність. Історико-архітектурні памʼятки, як-то Гранд-Готель «Україна», межують із сучасними торгівельними центрами.
Будівництво центру нового губернського міста почалося на місці козацької слободи Половиці. До кінця XVIII століття слобода зникла під новими міськими кварталами.
У 1743 році козацький осавул Лазар Глоба, імʼям якого названо парк поблизу станції Театральної, прибувши з Нових Кодак, заснував власний маєток біля Монастирського острова. Невдовзі, у 1751 році, на тогочасних мапах уже позначали слободу Половицю. Завдяки активній господарській діяльності, побудові водяних та вітряних млинів, кузень, закладанні Лазарем Глобою великих садів, Половиця активно розвивалася. У 1779 році вона вважалася другим, після Нових Кодаків (частково збережені поблизу станції Проспект Свободи), за чисельністю мешканців населеним пунктом, що передував Катеринославу.

Лазар Глоба. Памʼятник у парку Глоби.
Власну назву слобода отримала завдяки річці Половиці, яка мала два річища, й впадала у Дніпро. Напевне цим були обумовлені межі слободи — від Монастирського острова до сучасного парку Глоби та Озерного ринку.
Після рішення про будівництво тут нового губернського міста Катеринослава, землі Лазаря Глоби у 1780-х роках примусово викупив князь Потьомкін. І хоча до кінця XVIII століття. Половиця увійшла до складу міста і згодом цю територію повністю забудували, місцеві мешканці ще тривалий час називали губернське місто по-старому — Половицею. На сьогодні слідів старої слободи не залишилося.
Поверненню памʼяті про слободу Половицю та її мешканців ми завдячуємо відомим дніпровським історикам та краєзнавцям Максиму Кавуну та Олександру Харлану. Останній присвятив кілька робіт реконструкції забудови козацької Половиці на підставі досліджених картографічних та топографічних матеріалів. У забудові слободи переважали лінійні структури, підпорядковані природній підоснові, а найдавніша частина Половиці містилася вище сучасної Успенської площі та вулиці Ливарної, якими тепер можна від станції метро Центральної дістатися до Фестивального причалу.

Локалізація слободи Половиці на планах міста Дніпра
Кілька археологічних розвідок, проведених на Успенській площі, уздовж вулиці Ламаної поблизу сучасного Мост-Сіті центру, на жаль, не виявили слідів козацької Половиці. Вірогідно відсутність матеріалів пов’язана із тим, що територія між Дніпром та старою частиною слободи систематично затоплювалася. Зокрема, на сучасній площі Героїв Майдану рівень води 1891 року перевищив 1 метр.

Повені у Дніпрі
Утім археологічні пошуки залишків козацької слободи Половиці залишаються справою майбутнього.
