Берестейська
Святошинсько-Броварська лінія
Станція метро «Берестейська» відкрита у листопаді 1971 року. Цікаво, що входи до станції, які розташовані з обох боків Берестейського проспекту, знаходяться у різних районах Києва — Шевченківському і Солом’янському.
Назва проспекту та станції метро походить від давнього торговельного шляху до Берестя, міста Галицько-Волинської землі, що тут проходив.
Завантажити плакат:
ДАВНІ ПОСЕЛЕННЯ НА НИВКАХ
першої половини І тисячоліття нашої ери; Х—ХІІІ століття- еподалік від метро «Берестейська», уздовж річки Сирець, розташований парк «Нивки». Цю місцевість заселили ще в давнину. Археологи виявили тут два поселення — ранніх слов’ян (першої половини І тисячоліття нашої ери) та князівської доби (Х—ХІІІ століття). У ХVІ столітті ці землі ділили між собою київські монастирі.
- На противагу цій лісистій частині, верхів’я річки Сирець були вкриті нивами. Від цього й пішла історична назва місцевості — Нивки. Вперше «нива» в цьому районі згадана в літописах під 1543 роком.
ХУТОРИ НА РІЧЦІ СИРЕЦЬ
ХVIII–ХХ століття- У ХVIII столітті на річці Сирець спорудили десятки млинів, біля яких виросли хутори, що почасти проіснували до початку ХХ століття. У місцевій топографії й досі можна зустріти прізвища власників цих хуторів — «Васильчики», «Дехтярі» тощо.
ГАВАНСЬКИЙ ШЛЯХОПРОВІД
ХХ століття- Під час Першої світової війни уздовж річки Сирець проклали залізницю — частину Північного залізничного напівкільця. Сьогодні ця траса ділить парк «Нивки» на дві частини. Над колією на Брест-Литовському шосе збудували Гаванський шляхопровід, підірваний у часи Другої світової війни, але невдовзі відбудований. Сьогодні по ньому проходить надземна ділянка перегону метро між станціями «Берестейська» та «Нивки».
УРЯДОВА ДАЧА
ХХ століття- Після перенесення столиці підрадянської України з Харкова до Києва 1934 року на «Васильчиках» серед лісу спорудили урядову дачу. У різний час тут жили найвищі радянські посадовці. Наразі частину господарчих споруд використовують під потреби інфраструктури парку, основна споруда перебуває у напівзруйнованому стані.
ПАРК «НИВКИ»
ХХ століття- На цій території до 1960-х років переважали приватні садиби, які з часом поступилися «хрущовкам», а пізніше — панельним 9-поверхівкам. Неподалік від Берестейського проспекту з початку ХХ століття почала розвиватися промислова зона. Наразі більшість цих підприємств припинили своє існування.
МЕМОРІАЛ ЗАХИСНИКАМ БАТЬКІВЩИНИ
ХХІ століття- Неподалік від станції метро «Берестейська» можна побачити меморіал мешканцям Шевченківського району Києва, які загинули, захищаючи Батьківщину, в російсько-українській війні, що триває від 2014 року.
Берестейська
Станція метро «Берестейська» розташована біля давнього торговельного шляху, який у ХІ—ХІІІ століттях йшов від Києва через князівське місто Білгород на Ірпені (тепер село Білогородка) і далі на захід аж до земель Галицько-Волинської землі, Польщі, Чехії. Ця дорога залишалася головною магістраллю, що з’єднувала Київ із іншими землями Правобережної України і в пізніший час. Орієнтовно її напрям співпадав із сучасною вулицею Дегтярівською. Пізніше, у ХІХ столітті, шлях спрямили, його напрямок дещо змінили, і він отримав назву Брест-Литовське шосе (зараз — Берестейський проспект). Напрям цього шляху, Берестя — міста Галицько-Волинської землі (тепер місто Брест, Білорусь), і дав назву проспекту та станції метро. Між Берестейським проспектом і долиною річки Сирець сьогодні міститься парк «Нивки». Цю територію, колись переважно вкриту лісом, заселили в давнину. Археологи дослідили тут рештки двох поселень — ранніх слов’ян (першої половини І тисячоліття нашої ери) та поселення князівської доби (Х—ХІІІ століття). На останньому зафіксували залишки чотирьох дерев’яних заглиблених у землю жител та рештки побутових речей — уламки глиняного посуду, скляних браслетів, залізних ножів тощо.
У ХVІ столітті ці лісисті землі ділили між собою Кирилівський монастир, Василівська церква (Верхній Київ) та церква Миколи Притиска (Поділ). На противагу цій лісистій частині, верхів’я річки Сирець були вкриті полями, що оброблялись — нивами. Від цього пішла історична назва цієї місцевості «Нивки». Вперше «нива» в цьому районі згадана в історичних актах під 1543 роком.
У ХVIII столітті на річці Сирець спорудили десятки млинів, біля яких виросли хутори. У місцевій топографії й досі можна зустріти прізвища власників цих хуторів, що почасти проіснували до початку ХХ століття — «Васильчики», «Дехтярі» тощо.
Під час Першої світової війни задля покращення логістики уздовж річки Сирець проклали залізницю — частину першої черги Північного залізничного напівкільця від станції Пост-Волинський до Київського річкового порту. Сьогодні ця залізнична траса ділить парк «Нивки» на дві частини — західну і східну. Над залізничною колією на Брест-Литовському шосе збудували Гаванський шляхопровід (назва походить від дніпровської Гавані, до якої вела нова гілка залізниці). Його підірвали в часи Другої світової війни, але невдовзі відбудували. Сьогодні по ньому проходить надземна ділянка перегону метро між станціями «Берестейська» та «Нивки».

Гаванський шляхопровід або метроміст в правобережному Києві. Оригінал тут
Після перенесення столиці підрадянської України з Харкова до Києва 1934 року на «Васильчиках» серед лісу спорудили урядову дачу з двома двоповерховими котеджами, їдальнею, стайнею і ставком. У різний час тут жили найвищі радянські посадовці — П. Любченко, С. Косіор, Л. Каганович, М. Хрущов. Наразі частину господарчих споруд колишньої дачі використовують під потреби інфраструктури парку, основна споруда перебуває у напівзруйнованому занедбаному стані.

Загальний вигляд урядової дачі. Світлина вересня 2019 року. Оригінал тут
Сьогоднішній парк «Нивки» складається з двох парків, об’єднаних в одну зону 1991 року. Одна з його частин виникла у 1954 році. Тоді відродили ставки, що були на річці ще на початку ХХ століття, розмістили гойдалки і колесо огляду, спорудили концертну залу «Юність», літнє кафе, Зелений театр. У 1962 році (після ліквідації урядової дачі) на схід від залізниці відкрили інший парк, який у 1972 році став пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. На території парку, окрім звичної розважально-дозвіллєвої інфраструктури, розташований Музей циркового мистецтва.

Житлова забудова цього району до 1960-х років переважно складалася з приватних садиб, що з часом поступилися «хрущовкам», а пізніше — панельним 9-поверхівкам. Неподалік від Берестейського проспекту від початку ХХ століття почала створюватися промислова зона. Її розвиток сягнув свого піку у радянський період, наразі більшість цих промислових підприємств припинили своє існування.

Берестейський проспект неподалік станції метро. Світлина 1978 року
Неподалік від станції метро «Берестейська» можна побачити меморіал мешканцям Шевченківського району Києва, які загинули, захищаючи Батьківщину, в російсько-українській війні, що триває від 2014 року.

Меморіал жителям Шевченківського району. Світлина 2020 року. Оригінал тут
Станція метро «Берестейська» (колишня «Жовтнева») на Святошинсько-Броварській лінії відкрита у листопаді 1971 року. Цікаво, що входи до станції метро, які розташовані з обох боків Берестейського проспекту, знаходяться в різних адміністративних районах Києва — Шевченківському і Солом’янському.
